| Свята та події |
 |
|
Сторінки з історії села Мшана. Частина 1
Про виникнення села та його господарський розвиток.
Село Мшана розташоване біля залізниці та ріки Верещиці, за 12 км. від
м.Городка. Воно складається з кількох частин: Буяні, Зруб,Заглина, Кут,
Кінець. Дуже легко припустити, що назва села походить від польського
"мша" (служба божа в костьолі), але відсутність документів про
належність села до будь-якого церковного володіння не дозволяє
наполягати на правильності такого припущення. Більш імовірно, що
етимологію назви села треба шукати в давній українській мові. Йдучи за
методом аналізу походження назв населених пунктів, треба визнати, що
назва Мшана виникла очевидно від давнього слов'янського імені яке в
своїй основі мало корінь "міх" або "мех". В давніх галицьких
латиномовних та польськомовних документах засвідчені імена Miechio,
Miechno, Miechnik, в російських Мъхъ, Мъшок, в болгарських Мех, Мешик.
Отже з часом якогось Механа, Мешана або Місяна слобода перетворилась на
Мшану. Поселення з словами "воля" або "слобода" виникали у нашому краї
очевидно в 15-17 ст., коли водночас йшли складні процеси закріпачення
селянства і пов'язані з ними втечі селян на східні землі України та
часті татарські набіги, які також спустошували край. Пани були змушені
давати новим поселенцям на певний час "свободу" від виконання панщини та
повинностей. Хоча перші письмові згадки про Мшану, як зазначено у
енциклопедичному виданні "Історія міст і сіл Львівської області" (1978
року), відносяться до 1453 рок, село без сумніву було обжите людьми у
більш давні часи.
Археологічні обстеження сільської території були у 1939,1974 та 1977роках. У 1993 році археологічна експедиція зі Львова під керівництвом В.Коноплі та М.Піцишина провела обстеження території села. При цьому було виявлено 4 пам'ятки історії. Одне з них поселення Мшана-8 було розташоване на північ від церкви, на схилі лівого берега Верещиці. Це було багатошарове поселення культури ліеійно-стрічкової кераміки 12-14 ст. Тут також трапляються кремінні знаряддя праці та уламки посуду з періоду неоліту.
На північній околиці села в урочищі Гора знайдено сліди іншого поселення (Мшана-9) з часу культури лінійно-стрічкової кераміки та пізнього середньовіччя. На північно-західній околиці села також знайдено сліди поселення з цих часів( Мшана-11) з часів кам'яного віку/
Очевидно воно було заселене і в часи Київської Русі. На це вказує назва Острівець, яке згадувалося у селі в документах 1729 року. На ньому колись мало стояти укріплення з 9-12 ст.
Біля села є глибоке озеро, про яке легенда оповідає, що колись у цьому місці провалилося під землю село з церквою.
В 1648 році село було знищено в ході українсько-польської війни. Державець Мшани та Мальчиць Ремігіян Дунін-Жуховський в червні 1649 року заявив про повне знищення села. У 1650 році з Мальчиць, де до війни оброблялось 22 лани землі, було зібрано тільки 9 зол. податку замість належної суми 141 зол. Подібна ситуація мабуть була і у Мшані.
У 1787 році в селі було 105 номерів господарств, побутували 62 прізвища. Біля 30 селянських хат були невеличкі садки. Село займало 838 моргів поля, 707 моргів пасовиськ та городів, 479 моргів лісу.
На пам'ять про скасування панщини у травні 1848 року громада Мшани встановила кам'яний хрест при дорозі, що вела до села Суховоля. Оскільки скасування панщини не дало селянам землі, громада в 1849 році самовільно захоплювала фільваркові землі і за це в 1850 році проти селян були застосовані військові репресії.
В 1880 році у Мшані проживали 1134 осіб, з яких 292 були римо-католиками (тобто могли бути поляками або полонізованими українцями). Околиці села мали назви: Корчмарівка, Буяня, Під Лісом,Збиська, Застави, Зруби.
У 1896 році вчитель Фалькевич зазначив, що в Мшані є 193 хати, проживає 1211 чоловік. Хати в основному були курні(без коминів), вкриті соломою та тростиною, орієнтовані з сходу на захід, з двома дверима. Одні були з південної сторони, другі - з північного боку хати. Було тут кілька ткачів. Тут також була залізнична станція, поліцейське та поштове відділення.
1 січня 1900 року з ініціативи читальні тут була заснована кооперативна крамниця. Рівно через рік була заснована громадська кредитно-позикова каса. Читальня з початку 1902 року відкрила в селі шпихлір, в якому до кінця року було зсипано біля 50 корців зерна. Отже, економічне життя йшло у селі жваво. Українці повільно почали брати економіку в свої руки. У 1940 році в селі вже діяв гурток молодіжного товариства "Сокіл". Молодь також отримувала у ньому добре національне виховання.
Не дрімали і місцеві поляки. Відомо, що вже у 1910 році вони мали тут своє "Кулко рольніче".
Незабаром почалась Перша світова війна. Після жорстоких боїв російської та австро-угорської армії у 1914 році в Мшані залишились два військові цвинтарі, які були розорані вже після Другої світової війни колгоспними тракторами. Через село прокотилися також події українсько-польської війни. Українська армія намагалася захопити село,щоб перетнути залізницю, яка зв'язувала оточений Львів з Перемишлем. Атака УГА на Мшану 3 грудня 1918 року була відбита поляками. Зранку 29 грудня частини УГА знову атакували село і були відбиті. Наступна атака була 4 січня 1919 року. Цього разу поляки відбили її з допомогою бронепоїзда. На різдво 1919 року тут загинув вістун 2 сотні 7-ї Стрийської бригади Володимир Шуль з села Княгиничі і був похований разом з іншими вояками біля церкви. 22-річного стрільця УГА із Мшани Михайла Семенківа фронтова доля занесла до Вінниці, де скосив його тиф 27 грудня 1919року. Разом з семенківим на Східній Україні воювали проти більшовиків жителі Мшани Михайло Чура та Михайло Гриців, але вони повернулись в село з війни.
Восени 1930 року влада провела в Мшані пацифікацію (придушення національного піднесення народу). 15 жовтня в село прибули польські кавалеристи-улани. Ними були зірвані і знищені українські вивіски з установ, розгромлена читальня та крамниця, пограбовані товари. Було арештовано до 20 чоловік - активних членів читальні. Тих, хто працював в полі, прив'язували до коней і галопом гнали у село. Арештованих по черзі клали на лавку, закривали рот шапкою і держачи за руки і за ноги, били буковими палицями та канчуками з дроту, обшитими шкірою, з металевою кулькою на кінці. Люди від болю втрачали свідомість, їх відливали водою і далі били. 60- річний Петро Масяк дістав 200 палиць, Степан Сивенький, Микола Модла, Павло Дуда, Іван Демків отримали по 100 ударів. Модла, колишній заступник голови читальні, лікувався у Львові в "Українській лічниці" ,біля церкви святого Юра. Масяк півроку не міг після побиття ходити, а потім довго хворів і на початку 1933 року помер. Свого часу йому вдалося закінчити гімназію і до початку Першої світової війни він працював урядником в різних місцевостях Львівщини. За участь в УГА був арештований в Сокалі, сидів ув'язнений у львівських "Бригідках". До 1925 року на роботу його поляки не приймали в Галичині і останні 3 роки до пенсії він допрацьовував у Бидгощі. Будучи пенсіонером в рідному селі, ревно взявся до просвітної праці. Після катування "пацифікаторів" його напівмертвого принесли додому. Ховало його все село як героя.На похороні був хор з Городка,духовий оркестр з с.Криниці. Серед семи вінків був і терновий вінок з тризубом від місцевої молоді.
В ході пацифікації поляки пограбували село. В Петра Сивенького жовніри знищили 70 вуликів на пасіці, в Капустяка забрали свиней, птицю та полотно. До Львова було забрано 14 фір зерна - пшениці та вівса, а також багато курей, яєць, полотна. Було знищене внутрішнє обладнання читальні та крамниці.
Після цього селяни зненавиділи поляків. Коли 13 травня 1937 року 20 хлопців з Мшани проходили призовну комісію до війська у Янові, то всі відповідали тільки українською мовою. За це Михайло Модла отримав 21 добу арешту.
24 вересня 1933 року в селі були арештовані члени ОУН Степан Островський, О.Рудий, О.Юрків та С. Сивенький. 28 жовтня був арештований і студент В.Паньків. Останній разом з студентом Н.Жагаляком сидів у Березі Картузькій.
Джерело: http://"Ісотрія села Мшани"Львів,1996 - Василь Лаба |
| Категорія: Історія с. Мшана | Додав: mvcool (25.08.2010)
|
| Переглядів: 4098
| Рейтинг: 5.0/7 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
Життя села 
