Деякі штрихи до життя села в роки Другої світової війни та після неї. Різкі зміни сталися в селі після 1939 року. Після приходу червоної армії восени 1939 року тут був створений революційний комітету складі Ф.Я.Рудого, В.І.Паньківа, І.І.Омеляна, П.Г.Михайлишина, П.Модли, І.Г.Гірського,І.М.Оліярника. Згодом Ф.Рудий був обраний головою сільради, а у 1940 році його замінив на цій посаді І.Омелян. Революційний комітет здійснив розподіл панського майна між біднішими селянами. У 1939 році в селі була організована 7-річна школа, яка у 1951 році була перетворена в середню. Несподівана велика хвиля арештів прокотилась через село зранку 1 березня 1941 року,коли група свідомих чоловіків була забрана до Львова і закінчила свій шлях у кривавій м'ясорубці в тюрмі на вулиці Лонцького. Біля 45 чоловік кращих свідомих людей були репресовані енкаведистами. У 1942 році громада збудувала пам'ятник цим жертвам сталінщини, який стояв до 1946 року. Під час німецької окупації селяни працювали в "лігеншафті" у Суховолі. У 1944 році багато мешканців села було мобілізовано до червоної армії. З фронту не повернулись Трасковський Іван, Оліярник Василь, Оліярник Степан, Миколів Микола,Миндик Михайло, Гевак Богдан, Лепецький Степан, Стойко Микола, Баран Іван, Штангрет Микола. В селі бував генерал УПА Шухевич, а також його наступник В.Кук. Лише на початку 1950 року сталінським посіпакам вдалося зламати волелюбний дух жителів Мшани і заснувати тут колгосп ім. Н.Крупської. Головою був призначений М.С.Шутяк. У 1953 році до нього було приєднано колгосп села Суховоля. А в 1957 році додалось ще господарство ім. Б.Хмельницького. У 1960 році був проведений розподіл колгоспу і селяни Мшани і Суховолі об'єдналися в одне господарство ім. 22 з'їзду КПРС. У 1963 році до нього були ще приєднані господарства сіл Вороців та Полянки теперішнього Яворівського району. Наприкінці 1967 року велетня знову влада поділила. Цього разу селяни Мшани та Суховолі опинились у колгоспі ім. космонавта Комарова. У червні 1970 року до нього приєднали ще сусідній колгосп Заповіт Леніна (село Повітне). Останнє об'єднання та назва виявились живучими. Основний напрям господарства у колгоспі - відгодівля великої рогатої худоби. У 1986 році в селі було збудовано новий шкільний будинок. У 1971 році збудоване нове приміщення сільради. У 1980-х роках в селі було вже 3 крамниці, пошта, ощадна каса. У 1971 році через Мшану пройшла залізниця і електропоїзди надійно зв'язали село з обласним центром. У 1984 році селяни отримали нову амбулаторію і аптеку. У 1988 році в селі було відкритий філіал заводу "Львівприлад". Того року тут була відкрита церква, яка була закритою з 1946 року. Наприкінці 1980-х років у селі було біля 3000 мешканців.
Життя села 
