| Свята та події |
 |
|
Сторінки з історії села Мшана. Частина 3
Читальня "Просвіти" у Мшані.
В 1898 році священик Лука Січинський став ініціатором створення в селі читальні "Просвіта". Він був свідомою людиною, в 1900 році давав грошові внески на будівництво Народних домів у Городку та в Стрию, а наприкінці 1913 року на з'їзді УНДП о.Лука був обраний до виділу партії. Отже, 3 лютого 1898 року Лука Січинський послав до Львова список членів-засновників читальні та підписаний статут. Ними були Олекса Кріль, Петро Гриців, Микола та Степан Зелізняки, Петро Сивенький, Федь Паньків, Іван Омелян, Тимко Баранта Кирило Курчинський. 26 грудня 1898 року в селі відбулись установчі збори читальні. Першими керівниками читальні були обрані о.Січинський, Олекса та Павло Крілі, Кирило Курчинський, Іван Михайлишин, Порфірій Капустяк та Василь Гірський. Останній з них весною 1900 року навчався у Львові на 4-місячних курсах громадських писарів. Від товариства "Просвіта" зі Львова нова читальна отримала в подарунок 35 книжечок. До квітня 1899 року читальна мала вже 189 книжок, виписувала 5 газет та нараховувала 147 членів. Незабаром перший ентузіазм селян швидко вщух і в 1900 році читальна гуртувала тільки 107 членів ( серед них 29 неписьменних), проте бібліотека зросла до 230 книжок плани в керівництва читальні були великі і 20 березня 1900 року її голова Л.Січинський та писар К.Курчинський послали у головне товариство до Львова прохання про надання безпроцентної позики, бо хотіли вести будівництво. У 1901 році читальна мала 140 членів і свою крамницю.
До 1908 року читальна мала в своїй власності 2 будинки, вартістю 5 тис. корон. В 1910 році в селі існувало також спортивне товариство Сокіл, а також польські товариства-"Кулко рольніче","Товариство школи людовей". Працювала 2-класна школа.
В 1921 році відновила в селі роботу читальна "Просвіта". Збереглись документи про її діяльність, починаючи з 1927 року. Тоді в селі було 280 хат, з яких 220 належали українцям. Керував читальнею і надалі старенький о.Січинський, який мав вже понад 80 років. Його заступником був 42-річний Микола Модла, який вів і театральний гурток. До 1930 року в селі діяв кредитний кооператив "Гаразд" та споживча кооператива "Незалежність", гурток "Сільський господар", товариство "Сокіл", 2 школи - українська та польська. Петро Лепецький керував хором, який обєднував 43 особи( в 1939 році його було арештовано НКВД і дальша доля невідома). Театральний гурток під керівництвом Степана Островського силами 24 осіб за 2 роки поставив 10 вистав (Островський загинув у воєнні роки).
У 1930 році в селі були посаджені 2 дуби в честь 2 геніїв українського народу - Т.Шевченка та І.Франка. Того року в ніч на 16 лютого після концерту в читальні 2 члени місцевого польського "Стшельца" побили у ній вікна та віконні рами, чим вчинили в будинку шкод на 200 зол. Ця ворожа акція не залякала українців. 27 вересня 1930 року в читальні було урочисто відсвятковано 30-річчя з часу обрання А.Шептицького митрополитом. Восени 1931 року був закінчений "театральний зал" - кімната, де відбувались вистави. В 1932 році читальною керував о. М.Хмільовський, скарбником був Петро Масяк, студентка вчительської семінарії Софія Козак була бібліотекарем, а Степан Островський-секретарем. Для 5 неграмотних хлопців читальня провела курс вивчення грамоти. Помічник священника о.Омелян Квіт організував в селі струнний оркестр, в якому спочатку були мандоліни та гітари, а пізніше й духові інструменти. До читальні надходили 10 періодичних видань. Мала вона 2 бібліотеки- для дорослих 240 книжок та дитячих 70. Читальня організовувала в селі вечорниці, забави та вистави і з них отримувала основні кошти для свого існування.
10 січня польська поліція вчинила в читальні обшук і знайшла тут дві листівки антидержавного змісту та нелегальні українські закордонні видання.В зв'язку з тим читальню на якийсь час була закрита, а 2 її члени - Олекса Юрків та Степан Сліпак, були заарештовані. Закриваючи її, городоцький віце-староста Беднар поставив їй у провину і той факт, що 6 червня 1933 року деякі її члени йшли з терновим вінком в Ричичани до пам'ятника полеглим в 1918-1919 роках воякам УГА.
Влітку 1934 року Софія Козак вела при читальні дитсадок, який відвідували до 50 дітей. В селі існував осередок товариства "Рідна школа", який носив ім'я князя Льва.
Наступного року керівники читальні М.Модла та С.Островський скаржились до староства на місцеву сільську владу, яка не шанує української мови і не хоче розглядати заявок читальні на проведення різних заходів, написаних українською мовою. Копія заяви була скерована до матірного товариства Львова.
В 1936 році молоді активісти читальні о.Ярослав Єлиїв, Анна Паньків та Юрій Підгайний проводили для селян Мшани голосні читальні курси Історії України ( який не вивчався в школі). Тоді тут була досить велика бібліотека з 560 книг. У селі було організоване жіноче товариство "Союз Українок" . В 1937 році при читальні виник шаховий гурток.
На загальних зборах читальні 20 лютого 1938 року о.Микола Хмельовський виступив з пропозицією до курців кинути курити, а замість цього жертвувати заощаджені гроші на поповнення бібліотеки. Михайло Босий висловив побажання заснувати при читальні духовий оркестр.
Влітку 1938 року делегація з Мшани з вінками від колишніх вояків УГА та від молоді брали участь у похороні генерала УГА Мирона Тарнавського у Львові.
Останні загальні збори в читальні відбулися в Мшані 22 січня 1939 року. На них виступив адвокат Клим Карачевський з гарячим закликом до селян повернути звичаї предків, шанувати національний одяг та культуру, "виховувати в собі безсмертного духа нації, бо час працює не на користь власть імущих". Очевидно, мав на увазі відчутне дихання майбутньої війни та питання про майбутнє українського народу, яке мало постати у ній. Перед цим читальня закупила в кредит радіоприймач, мала бюст Т.Шевченка. Нараховувала 337 членів. До складу останнього керівництва читальні були обрані о.Я.Єлиїв, Степан Островський, Юрій Підгайський, Микола та Михайло Модли, Петро Лепецький, Михайло Сенів, Теодор Рудий, Анна та Петро Михайлишині.
Джерело: http://"Ісотрія села Мшани"Львів,1996 - Василь Лаба |
| Категорія: Історія с. Мшана | Додав: mvcool (04.10.2010)
|
| Переглядів: 2130
| Рейтинг: 5.0/1 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
Життя села 
